Твори Тетяни та Сергія Колечків, представлені на виставці, виконані методом старовинної техніки гарячої емалі.
Перші відомості про вироби з емалі сягають 13-го століття до РХ. Найбільш відомими є Візантійські твори Золотого віку Х-ХІ століть − прекрасні вироби ювелірного мистецтва, книжкові палітурки, келихи, хрести. Далі ця техніка найбільш помітно розвинулась у Франції, особливо в Ліможі. Знаними є витвори мистецтва грузинських емальєрів, митців з Китаю та Японії. Емалі Сергія та Тетяни Колечків нагадують ювелірні сплави і є коштовними як ювелірні вироби. Як же їх створюють? Мідну пластину вкривають фарбою, що нагадує скло. Після цього пластина має бути випечена в спеціальній печі від чотирьох до десяти, а то й до сорока разів, і тоді вже вогонь відіграє свою роль ма-гічного очищувача. Відбувається процес майже алхімічного вивільнення кольорів, проявлення нюансів, підкреслен-ня прозорих шарів і далі поглиблення комбінації кольорів. Щоб працювати в цій техніці потрібно володіти особли-вим талантом. Знання та інтуїція контролюють всі творчі процеси, бо якби митці програли вогню, результат виявив-ся б руйнівним. Тетяна та Сергій − прекрасні митці. Їх шлях до майстерності тривав багато років. На початку 1980-х вони закінчили Одеське художнє училище. Відтоді працюють в олійній техніці, графіці, виставляли свої твори на Українських та міжнародних виставках, проводили міжнародні курси з емалі.
Тетяна та Сергій Колечки звертаються до кращих зразків світової емалі та водночас продовжують виробляти власний стиль, своєрідні характери творів. Вони працюють разом впродовж багатьох років. Тому їхні емалі допов-нюють одна одну, уособлюючи єдність протилежностей, які завжди існують у справжній родині та у справжній творчості. Бо «чоловік і жінка – одна справа, одна плоть і один дух!»
Доктор Олеся Авраменко
Наше питання: «Що би Ви хотіли сказати американському відвідувачеві виставки?»
Тетяна Колечко: «Хочу подякувати американцям за підтримку і допомогу Україні у цей важкий для нас час. Дуже рада нагоді познайомити зі своєю творчістю. Я впевнена, що де б ми не жили, ми, люди, однаково реагуємо на прекрасне або потворне, любимо тепло зустрічей з друзями і родичами, су-муємо за втратами. То ж, я думаю, мої твори будуть зрозумілими на іншому боці Землі, бо ми маємо спільні цінності і радості»!
Сергій Колечко: «Нажаль, зараз нам складно бути присутніми на експозиції наших мистецьких творів, поспілкуватися з глядачами, розповісти про сучасне мистецтво України, про свої відчуття нашої сучасної реальності. Але я впевнений, що наші твори трохи познайомлять Вас з нашим світосприйняттям та Ви відчуєте світле ставлення до цієї частинки нашої культури. Адже відомо, що мистецтво – це універсальна мова, якою спілкуються, відчувають та розуміють люди всього світу, стаючи духовно багатшими. Також для нас важливо висловити подяку Вам, американцям, за підтримку нас, українців у відстоюванні наших світлих життєстверджуючих ідеалів, у захисті нашої дуже давньої культури, життів наших людей, які зараз знаходяться в дуже сильній небезпеці та й взагалі в існуванні нашої країни. Особливу вдячність висловлюємо пані Наталці Проскурі та її чоловікові, пану Владу Шапіро. Завдяки їхньому подвижницькому ставленню та закоханості в Україну та її культуру стало можливо познайомити Вас з цією невеличкою частиною нашої творчості. Нехай спілкування з нашим мистецтвом дасть Вам відчути нашу вдячність та принесе у Ваші душі радість».
Тетяна Колечко, Янгол-Охоронець,
емаль на міді, 2020
Твори Тетяни Колечко дарують глядачеві відчуття радості від споглядання чуда, неначе від лагідного доторку до сонця. Твори Сергія Колечка потребують вдумливості, можуть спочатку здатися надто складними. Та притишивши крок і відкривши для себе зображені на них символічні образи, глядач залишається захопленим шанувальником.
Небо, сніг, простори, птахи, квіти, океан, море… Все може надихати і перетворюватись в «пійману» на картині красу. В каталозі Ви можете побачити диптих Сергія Колечка "Музика, підслухана в саду. Весна" та "Музика, підслухана в саду. Літо" (2017). Вдивляючись в образи, символи, постаті та їх вбрання, я задаюся питанням – хто ці чудові люди, що святкують життя? Чи це прадавні, чи сучасні українські греки, чи татари, чи, можливо, старовинні скіфи, що колись жили на тих землях, де сьогодні Україна? Україна є домом для багатьох народів, що плекали яблуні та виноград, співали й танцювали, очікуючи та збираючи урожай, даруючи натхнення для творчості, утверджу-ючи любов до життя. Лишень художник може створити таке чудо – вхопити мить свята життя і перетворити її у вічність, втіливши в красі нетлінної емалі.
Сергій Колечко, З Диптиху. Небо кольору моря, емаль на міді, 2008
Сергій та Тетяна Колечки є лавреатами премії імені Катерини Білокур (2017). Брали участь у більш ніж 100 персональних та спільних виставках в Україні та світі. В Україні, зокрема, в «Українському Домі», виставковій залі в Софії Київській, в Італії (1999), в Німеччині (2001) в музеї Емалей Абатства Гіммерод, в Національному музеї Мистецтв Сербії (2008), у приміщенні офісу ООН у Франції (2010), у Трініті Церкві в Бостоні (2023). Твори Тетяни та Сергія Колечків знаходяться в збірках багатьох музеїв світу (Україна, Італія, Німеччина, США) та в приватних колекціях (Аргентина, Канада, Німеччина, США, Туреччина, Україна, Японія та інші).
Тетяна Колечко, Плоди щастя, емаль на міді, 2011
Сьогодні Тетяна та Сергій Колечки живуть та працюють в Україні. У січні 2023 року відбулася їх виставка в Києві. Вони є чудовими живописцями, що розширили свою палітру і на емаль, відроджуючи давні творчі інструменти, розвиваючи шлях їх видатного вчителя Олександра Бородая, що ще в совєцькі часи мав мужність відроджувати в Україні це давнє мистецтво.
Подружжя Колечків продовжує свою важливу місію на Батьківщині, незважаючи на обставини, стверджуючи переможну силу життя!
Тетяна Колечко, Натюрморт, емаль на міді, 2011
(в приватній збірці, США)