«Берегиня за своєю суттю – це образ Матері. Матері всього живого, турботливої, люблячої, справедливої, яка може допомогти, а іноді просто скерувати та підказати правильне рішення. "

    Надія Мартиненко: «Хочу подякувати народу США за підтримку в нашій боротьбі з російським агресором, а також хочу додати, на мій погляд, важливу річ, що найкраще пізнання народу, його традицій – це культура, що є тим об'єднуючим джерелом порозуміння народів».

     Надія Мартиненко – добре знана українська художниця. Нам дуже приємно, що глядачеві у Бедфорді пощастить доторкнутися до її мистецтва.   

    Пані Мартиненко народилася на Чернігівщині, з дитинства малювала, здобула освіту художника у Кримському художньому училищі ім. Самокиша на живописно-педагогічному відділенні. Нагороджена медаллю Міністерства культури. У 2018 році Надія Мартиненко стала лавреатом премії імені М.Коцюбинського. Наразі живе і працює в місті Чернігів.  

    У своїх інтерв'ю Надія Мартиненко розповідає про сталу потребу вдосконалюватися і шукати нові напрями, образи, нові мистецькі засоби. Ось її слова: «Ми думаємо образами, з’єднуючи в них минуле з сьогоденням, сьогодення з майбутнім, літаючи думками в часі і просторі. Та образи ті не є конкретними, а, можливо, й не мають бути конкретними, враховуючи нашу недосконалість. Етнічний образ з’єднує нас з вібраціями Народу, Етносу, з Землею цього етносу, що, певно, дуже потрібно цій Землі та нам для душевного спокою та здоров’я».

    Теми родини, Берегині, тема рідної природи – до них впродовж свого творчого шляху звертається художниця. Кожен з її творів осяяний любов'ю, теплом, увагою до символів, мудрістю і лагідністю майстрині, яка сама є Берегинею традицій рідної землі.   

    Зображення жінки, Берегині посідає значне місце в творчості Надії Мартиненко, бо на її думку: «Українська Жінка – Берегиня Роду, Берегиня родових і сімейних традицій, а іноді й голова Роду». Приблизно у 2010-х роках художниця досліджувала традиційні старовинні вбрання з різних регіонів України і створила цілий цикл жінок з головними уборами. Цей цикл був успішно представлений на багатьох виставках в Україні. Одна з робіт знайшла свій дім у музеї Т.Шевченка в Торонто (Канада).

    Ось як висловлюється Надія Мартиненко: «Берегиня за своєю суттю – це образ Матері. Матері всього живого, турботливої, люблячої, справедливої, яка може допомогти, а іноді просто скерувати та підказати правильне рішення. Жінки здавна зберігали й передавали наступним поколінням знання про те, як щасливо жити на Землі, про те, як любити: себе, чоловіка, дітей, природу; як вибудовувати гармонійні відносини з навколишніми, тобто про те, як влаштований Всесвіт, і як взаємодіють між собою всі живі істоти на Землі. Тема Берегині нескінченна, як саме життя, вона несе в собі стародавні знання і мудрість, наповнюється новою інформацією та новими енергіями! Як річка тече: то звужуючись, обходячи перешкоди, то, переповнюючись, розтікається по берегах – так і Берегиня в душі кожної жінки потребує знання того, куди спрямовувати свою енергію».

    Надія Мартиненко була нагороджена медаллю Михайла Коцюбинського, брала участь у більш ніж 50-ти персональних та спільних виставках в Україні та за її межами (Австрія, Ізраїль, Канада, Німеччина, Туреччина). Персональна виставка «Буття Сакрального» в 2019 році в музеї Т. Шевченка стала однією із знакових подій у мистецькому Києві.

     Твори Надії Мартиненко знаходяться у музеях Чернігова, Чернівців, Одеси, Торонто та в приватних колекціях по всьому світі (Австрія, Бразилія, Велика Британія, Канада, Ізраїль, Італія, Німеччина, Польща, США, Туреччина, Україна, Франція та ін.).