"Мистецтво – це особливий світ, який так необхідний не лише тому, хто його творить, а й тому, хто в нього занурюється".

     Любов Міненко: «Дякую Вам, що завітали на виставку і підтримуєте Україну. Мистецтво – це особливий світ, який так необхідний не лише тому, хто його творить, а й тому, хто в нього занурюється. Це найвища область нашої духовности, без якої людство просто деградувало б. Мистецтво – неначе кисень. У ньому кожна людина почувається комфортно. Комфортно в окремішньому бутті і комфортно в спілкуванні з іншими. Так мистецтво об'єднує людей». 

     Для нас є великою радістю представити гуаші Любови Міненко — бодай дещицю з її яскравого доробку. Любов Міненко народилася й виросла в історичному українському місті Канів, вслухаючись в історії про старовину та чудуючись горами, вітром, Дніпром. Її становлення як художниці відбулося під керівництвом таких знакових постатей в історії української культури як Т.Яблонська та Д.Лідер. Працювала художником в театрі, а в 90-х роках минулого століття для неї почалася яскрава виставкова пора. Наразі Любов Міненко працює в техніці олії, акварелі, вона є автором колажів з тканини, викладає в Канівському училищі культури та мистецтв.     

    Український філософ, дисидент Євген Сверстюк належав до щирих шанувальників творчости Любови Міненко, вважав її виставки святом і казав так: «Її роботи проникають у глибину віків, їх важко зарахувати до якогось часу. Не можна сказати, що вона втікає від годинникової стрілки, — вона десь поза нею». 

    Любов Міненко є лавреатом Премії імені Василя Стуса (2013), мала численні персональні виставки. У 2018 році за авторства Поліни Ліміної у видавництві «Червоне і чорне» була видана книга «Міненко». В ній, окрім біографії художниці, подано аналіз багатьох аспектів її творчости: особливості пейзажів, портретів, колажів і типових образів. 

    Твори Любови Міненко зберігаються у багатьох музеях України, а також у приватних та державних колекціях таких країн, як Австрія, Іран, Німеччина, США, Франція, Хорватія.